|
Вірші про Бога |
||||
|
|
Яка чудова ніч, крізь вічність сяють зорі, Замовкло
все в молитві мовчазній. А
ми, розтанувши у тихім Божім Слові, У
часі загубились неземнім. Ми
окунулись у Святе Блаженство... Не
зрозуміти це земним єством. Під
ніжний спів небесного Священства Ми
тихо розмовляємо з Христом.
Амінь
1.08.2000р. Ми
дякуєм Боже, за світлі хвилини пізнання, Ми
дякуєм Боже, за миті в духовнім єднанні, Ми
дякуєм Боже, за святість у нашім зростанні, За
силу, що в нас для Твого, Батьку наш, процвітання. Амінь. 7.2000р. Ми
не хочем мінятись. Ми просто не вправі. Якщо
навіть від нас відвернулись би всі. Бог
наш Скеля, - ми сховані в Божій оправі! Тому
ми стоїмо непохитно в Христі. Амінь. 24.07.2000р. Народилось
дитя, - не у тіло гріховне вдягнулось. Народилось
дитя від води і від Духа - згори. Божа
велич із неба відкритого співом земного торкнулась, Святі
Ангели ніжно вдягали дитятко в Духовні дари. Колись я так просилася додому... А
зараз жити, жити хочу я . Бог
воскресив мене. І через мене Він у всьому. Він
дихання моє, моє життя. Ти,
Боже, Ангела послав мені земного. Ти
нам сказав: ”Будуйте новий дім!...” Христос,
він, я - Ти з трьох зробив одного. І
я Тебе, Ісусе, бачу в нім. В
нім є моя духовна половина, досконалість, Святість
моя земна, мій спокій, мир, Моє
зростання, біль моя і радість, Моє
духовне я, духовний вир. З’єднавши
нас, Ти взяв в Свої обійми В
чисту, святу Свою любов запеленав. І
нас ніхто у Тебе не відніме, Бо
ми в Тобі, Ти в нас, слава Тобі й хвала. Перед
Тобою, Боже, Царю Слави, Схилили зламані свої серця. В
сльозах молитви і у пісні слави Благословляєм
ми Свого Творця.
Амінь.
31.07.2000р. Ми
дякуєм, Отче, що Ти нас крізь біль перевів. Що
в купілі водній змив гріх, освятивши серця. Дав
Духа і силу Свою, в білі шати одів. Ми
дякуємо, що синівського дав нам вінця. Ми
дякуємо, що не ми - а Христос уже в нас. За
наші дари для прослави Твоєї, наш Боже. За
чудні й великі чини, в яких Ти через нас. В
Тобі, в Твоїй силі, наш Батьку, все зможем. Амінь 14.07.2000р. Ми вмерли для гріха і грішних вже нема. Ми
нові люди, вибрані для Бога, Нове
творіння. Ми є Дух Христа. Ісус
для нас є хліб, життя, дорога. Амінь 4.07.2000р. Ми
Духом, по волі Отця, сієм Слово з любов’ю. А
хтось поміж зерна премудро кидає кукіль. Прошу!
Не позвольте украсти у вас ту любов, що
освячена кров’ю, Піднявши
упавших, в любові до Бога ідім. Амінь.
23.06.2000р. Ми
помазанці Божі, сьогодні родилися ми Ти
вдягнув нас у шати, наш Батьку, біліші за сніг. Ти
відкрив для нас небо, і Духом Своїм воскресив. “Алілуя...”
- співаємо з хором небесним Тобі. Амінь 1.06.2000р. Світ
безумною бачить мене й каже, що у безумстві дурію. Я
щаслива цьому, бо безумним вважався Ісус. І
Петро був щасливий в безумстві. Я в Бозі радію, У
найважчих терпіннях на хвилях буремних спокус. Світ безумною бачить мене –
і я тому рада, Бо для Бога я з розуму
схожу у Дусі Христа. Я жалію той розум, в якого
є гордості влада. Я бажаю такого безумства
пізнати всім гордим серцям Амінь 12.06.2000р. Ми
коліна схиляємо в ревній молитві, наш Боже. І
во Ім’я Ісуса благаємо - силу яви. Твій
же Дух не змалів, то чому ми не можем В
силі Духа творити все те, що Ти нам заповів..? Ми,
во Ім’я Ісуса, навколішки впавши, благаєм: Освяти!
Укріпи! Злий дари, які нам обіцяв. Бо
ми діти Твої, лиш Тебе, Святий Батьку, жадаєм. Через
нас щоб у всій повноті Ти сіяв. Амінь. 1.06.2000р. Якщо
Бог мій Скала, а я хвиля, що б’ється об скелю. Якщо
Бог мій є світло, а я днем і ніччю живу. Якщо
Бог є любов, я ту святість в нечистість поселю, То
в мені нема Бога... О Боже, кому ж я служу?!... Амінь. 26.05.2000р. Ми
щиро Тебе величаєм, о Боже, наш Царю. Ти
наша твердиня, тобі наша Слава й Хвала. І
ріки живої води через нас витікають А
Дух Твій Святий в нас Твоєю Любов’ю пала. Ми
вдячні, наш Батьку, що нас Своїм Духом з’єднав Ти. Не
дай нам ніколи з Твоєї дороги зійти. Бо
дорого куплені ми. Силу Духа яви. Хай
воля Твоя буде в нас, щоб прославився Ти! Амінь. 30.05.2000р. Ми
живем в Твоїм Слові, наш Боже, А
без Тебе ми зовсім ніхто. Зрозуміти
це той тільки може, Хто
помер ради Сина Твого. Ми Тобою
живем, Святий Боже, Ми вдихаєм повітря Небес... Зрозуміти це той тільки може, Хто у Сині Твоєму воскрес. Амінь. 16.05.2000р. Ми
не вправі фальшивих улесних словечок казати, Нехай
мало нас є однодумців у тілі Христа, - Ми
не хочем нікого нізвідки “тягнути” ні “перетягати”, Хочем
славити Бога у Дусі, а Бог хай зроста. Амінь. 12.06.2000р. Чисті
руки - то чини Господні. Чисте
серце - світло у пітьмі. Чисті
очі - то небес безодня, Царство
Боже в святості Своїй. Боже,
поможи не заплямитись, Не
згасити світло в буревій, Чистим
поглядом у очі всім дивитись, Жити
вічно в святості Твоїй. Щоб в молитві
ревній лились сльози, Щоб у пісні слави Дух радів. Щоб Святий, Єдиний, любий Боже, Через нас Ти вічно променів Амінь.
04.08.2000р. Ми
будуємось в дім Кожний
камінь шліфує й освячує наш будівничий. Ми
будуємось в дім На
основі Христа, на підвалинах Слова Творця. Я
прошу вас: - освячуйтесь! поки Отець наш нас кличе! Аби
хтось не відпав, аби кожний отримав вінця! Я
прошу вас очистіться, серце своє освятіть. Все
тілесне відкиньте, у Дусі Cвятому палайте! Ми
будуємось в дім на основі Христа, - не впадіть. Бо ніщо не
святе не ввійде в Боже Царство. Зростайте! Амінь. 7.08.2000р. Я у Царство Небесне дивлюся крізь очі святі, Крізь роки і віки бачу Славу Отця на престолі.... Бачу день той страшний, де у муках Ісус на
хресті.... Я дивлюся у очі святі - я гублюся у Божому
Слові!..... Амінь. 7.08.2000р. Ми
дякуєм Боже, за те, що так палко кохаєм Усіх,
хто в Тобі, а Ти в них, хто у Дусі горить. І
що у замін ні від кого ніщо не бажаєм... Ми
дякуєм, Батьку, що вмієм так свято любить Амінь.
10.08.2000р. Якщо
ти син Господній, - вмій терпіти. Повчальним,
мудрим, в мирі будь завжди. Ісус
сказав: - “Я не прийшов судити, А
Я прийшов - людей Землі спасти. Амінь. 25.08.2000р. О,
люд необрізаних вух і сердець, твердошиї, Противники
Духу, наступники тих, хто святих убивали. Я
бачу відчинене небо... та оскаженілі Юдеї
за містом Степана за Слово камінням вбивали. -“О,
любий Степане...” - уставши Ісус прошептав. А
він повний Духа Святого на небо споглянув… “Прийми мого духа... в молитві навколішки
впав, - А
їх же прости...” і спочив на Ісусовім лоні. Амінь. 25.04.2000р. Я бачу
вечірню пору і розлючене море... Я бачу - по хвилях іде до Ісуса Петро... Та
тільки свій погляд з Ісуса у бурю він зводить, Як страх і невіра його потягнули на дно. І
я, як Петро, як дивлюся у очі Ісуса - Іду.
А як гляну убік, у земну круговерть і хаос, Кидає
і топить мене страх на хвилях спокуси... Та
руку мені подає мій Спаситель Христос. Навчи
мене, Отче, з Ісуса очей не зводити. Навчи
мене, Отче, по морю у бурю іти. Навчи
мене, Батьку, Твоєю любов’ю любити. Ісусе,
навчи потопаючому помогти Амінь. 19.04.2000р. Слабне
тіло, не в силі вже нести свій рок*... Мене
міцно за руку візьми! Бо
до Тебе, мій Отче, один лише крок, За
тим кроком - не я вже, а Ти. Амінь. 26.10.2000р. (рок – тяжке
життя) Вавілон
крає серце моє до безтями, до болю. Боже
Слово в незміцнених й неуків стало мечем. Стріли
- єресі, замаскувавши під Божую волю Сатана
випускає облесним словечком нікчем. Стогне люд, як листочки по осені бурею гнані. Де
Ти, Батьку, озвись. Зупини цей нестерпний хаос. На
колінах молю - розірви беззаконня кайдани. Оживи
кожне серце своєю любов’ю, Христос! Амінь. 6.04.2000р. Дуже хочу служити рабом перед Божим
престолом І дивитись на Боже лице, Боже ймення носить на
чолі. І у сяйві Його упиватись живою водою, Баптизм
– (гр.) окунати, хрищу водою. Адвентизм
– (лат.) прихід. Харизма
– (гр.) милість, Божий дар. Я
баптист, адвентист, харизмат, християнка... Я
- Божа Раба. Неподільна
Христова. На кому спинить свої очі? ’’Розіпни,
розділи ...’’ - вуха чують криваві слова. Серце
чує: - “Прости ж їх, мій Отче!...” Я
баптист, адвентист, харизмат, християнка... Я
- Божа Раба. Я
в помазанні Божому росту, Бо
повністю довірилась Христу! Амінь.
23.04.1998р. Боже,
дай мені віри міцної, у вірі - чесноту, в чесноті - пізнання, А
в пізнанні Ти стриманість, Боже, Свою покажи. Терпеливість
у стриманні, а в терпеливості дай благочестя, В
благочесті - братерство, в братерстві любов Ти яви. Амінь 28.08.1998р. Насмішника
ти не картай, ганьбу собі набудеш. Безбожнику
не виговорюй - сором наживеш. І
пересмішнику не дорікай - ненависть в нього збудиш. Вчи
праведного, мудрого картай, ти в них любов найдеш. Амінь. 21.12.1998р. Не
впивайтесь вином, у якому розпуста і гріх. Наповняйтеся
ж Духом, співайте Духовні пісні. Розмовляйте
псалмами і через Ісуса Христа Завжди
дякуйте Богу Отцю з похвалою в серцях. Амінь. 24.12.1998р. Твою
волю чинити я хочу, мій Боже, І
Закон Твій навіки щоб жив у мені, Дай
любов в моє серце таку, що все може, Дух
мій зламаний, Отче, то жертва Тобі. Амінь.
24.03.1998р. Я
Храм Живого Бога, каже Слово, Дух
Божий пробуває у мені, В
мені живе Свята Душа Христова, Тому
я і чужа на цій землі. Амінь. 25.08.1998р. Я
благаю, на все Твоя воля, я хочу навчати Беззаконців
доріг Твоїх в Дусі Святім, І
навернених, Боже, навчити Тебе прославляти, Щоб
великий цей натовп став, Отче, народом Твоїм. Амінь. 24.03.1998р. Блаженна
людина , в якої є сила Твоя, Яка
переходить долину плачу, учинивши Її
джерелом. Заспіває досвітня зоря, Дасть
благословенням дощ ранішній, променем вмившись. Амінь. 22.12.1998р. Ще з утроби Ти сильна моя охорона, мій Боже, Від
народження свого на Тебе обперлася я. Не
покинь же в час старості, славу Твою я помножу, У
тобі все єство моє, Отче, вся сила моя. Амінь. 25.03.1998р. Рани
Ісуса боліли в мені, В
жилах кипів закривавлений лід... Я
перейшла через пекло землі, Бо
в моїм серці - Сильніший за світ. Амінь. 21.01.1998р. Спаси мене
Боже, бо води вже аж до душі підійшли. Нема
на що стати, - загруз я в глибокім багні. Во
Ім’я Ісуса, прошу, Всемогутній, прости. Життя
в покаянні приношу я, Отче, Тобі. Амінь. 8.04.1998р. Мій
Боже, душа моя тужить в мені, Удень
- Твоя милість. Молитва вночі. Чого
моя душе сумуєш, чого? Надійся
на Бога, й спасіння Його.
Амінь. 24.03.1998р. Мій
Бог, мені Свою дорогу покажи, Серце
навчи боятись Твого Ймення. Любові
і смиренності навчи, Пошли
мені Своє благословення. Амінь. 7.04.98р. Обізвися
до мене, молю Тебе, Отче, В
міру ласки Своєї на мене споглянь, Порятуй
мою душу від згубної жовчі І
обличчя від мене Свого не ховай. Амінь. 24.03.1998р. Як пізнати чи Христові ми.... По
заповіді в ній Христос живе: -
“Понад усе - Бога Отця люби, І
ближнього, як самого себе” Амінь. 21.01.1998р. Я
– Сущий, Той що є, Господь, Єгова, Я
- Вседержитель, Саваоф, Любов, Отець
ваш! Заповіт Мій з вами – Слово, Син
Однороджений, Його Святая Кров. Амінь. 21.01.1998р. Як
в загадці, як в дзеркалі, бачимо наше будення. Та
частинне пройде - досконале настане потом. Залишає
нам віру, надію, любов - сьогодення, Оці
три! А найбільша між ними - любов.
Амінь. 9.01.1998р. Я
маю всі знання, можу зціляти, Маю
усі дари по вірі, в слові, І
гори можу я пересувати... Та
я ніщо - коли в мені нема Любові. Амінь. 20.01.1998р. Я
в Бозі вся, мій любий, а де ти? Бог
нас окрилив милий, не впади. Наше
святе єство не розділи. Не
відвернись, мене не упусти. Бо
я вдягнулась в саван чистоти, І
скласти крил не в змозі я і ти... Єдиний
мій, не убивай, зрости. Злинь
в неба синь з хаосу темноти. Амінь. 22.05.2000р. Запитала
я в сонечка: ”Бачило ти темноту?” “-
Ні ніколи не бачило і не зустрічало, Бо
як перший мій промінь погладить нічну дрімоту, Темнота
перед світлом моїм вмить зникає. То
чи ж ти не світильник засвічений Богом
Самим? Де
то світло? Чому темноти ти боїшся? І
в мурах твоє серце, в мурах де пісчані церкви... Не
зникай і не тлій у мурах, а світися! світися!!! Амінь. 23.05.2000р. Пташці
кинула я зеренце, - прилетіла і стала клювати. Я
опілки сипнула, побачивши їх - полетіла вона. Зрозуміла
я: - Духом Святим треба в Слові Живому зростати, Щоб
те Слово живе відрізняти від єресі нам. Амінь. 23.05.2000р. Один майстер хвалився: - “дивись, я фальшиву
бджолу змайстрував, Її дійсно не в змозі ніхто відрізнить від
живої…” Та мудрець, натурального капнувши меду,
сказав: “Глянь, живі біля меду, а мертві розлізлись, не в
їхньому рої.” Амінь. 3.05.2000р.
сестричці Олі Б. Моя люба сестричко, ми з’єднані Богом для вічності. Ми палаємо Духом Святим, прославляєм Творця. Під покровом Всевишнього ми, діти Божих обітниць. Хто розлучить? Хто вихопить нас із правиці Отця? Моя
люба сестричко, ти Богом Всевишнім освячена. Навертаєш
заблудших, ти мертвим вдихаєш життя. Бо
тілесно ми вмерли, для Слави Отця ми призначені. Будь навіки прославлений Боже, у наших серцях! Амінь. 28.05.2000р. Я
все життя боюсь щось загубити, Не
усвідомивши, що зовсім не гублю, Я
набуваю, щоб в Отці зростити. І
до безтями все що є - люблю! Амінь. 2.06.2000р. Коли
спочину на Христовім лоні, - Мене
сльозами, друзі, не топіть. Ідіть
до Господа, допоки ще “сьогодні”. У
молитвах хвалу Йому несіть. Не
плачте за спочилими в Ісусі. Слізьми
змивайте скоєні гріхи. Радійте
в Господі, палайте в Дусі! Хай
сяє Слава Бога на віки. Амінь.
31.05.2000р. Я так і не навчилась жити
по земному, Живу, як у гостях... так хочеться додому... Амінь. 9.10.1993р. Чому
у нас таке не в лад міжряддя? Чому
наша людина з двох полос? Прошу,
мій Отче, знищ оте безладдя. Хай
буде з двох одно, - а в нім Христос! Амінь. 5.06.2000р. Я
відкрила для вас своє серце, як перед Отцем, І
прошу вас, зайдіть не для осуду і не для глуму. Не
за себе боюсь, а за вас, бо у мене вже серце в рубцях. Возз’єднаймось
серцями, зростаймо у Бозі Живому. Амінь. 2.06.2000р. Пробач
мені Батьку, бо я не по волі своїй спотикаюсь. Та
після всього я пильніше на шлях свій дивлюсь. Слізьми
каяття я прощення у Тебе благаю. Зміцни
мої ноги, щоб сміло до тебе іти, як Ісус.
Амінь. 12.06.2000р. А
чи то знайшла я, що шукала?... Чи
туди прийшла, куди хотіла?.... Знаю
твердо - я святих придбала. Народилась
в Дусі, вмерла тілом. Амінь. 3.07.2000р. Хрест
Він ніс дорогою пекельної скорботи Найважчу ношу: - хрест людських гріхів. Ломалось тіло у кривавім поті. Сам сатана на тім хресті сидів. “Розп’яття
три”, - як сказано в Писанні “Збулося!....”
крикнувши, Свій Дух Отцю віддав. Затьмарилося
небо і у храмі Роздерлася
завіса пополам. Рукописання - проти нас накази Він взяв з середини і на хресті прибив. Вивів на посміховисько злі влади, Роззброїв їх... Нас з Богом примирив. Не
слову мудрості нас вчить Голгофа, А
щоб не став безсилим хрест Христа. Бо
для спасенних - він є сила Божа, А
тим що гинуть, - хрест то глупота. Амінь. 21.03.1998р. Над Єрусалимом ніч. В сіонській хаті При
світильниках, у тузі мовчазній, Тайно
і востаннє хліб і чашу... Ні!
Себе між учнями ділив. Споживайте
хліб - це Моє тіло, Що
ламається за вас. Чаша вина – Кров
Мого Нового Заповіту, На
відпущення гріхів вона. Під
псалом пасхальний, зблідлий місяць, В
Гефсіманський сад, де морок спить, Йдуть
Апостоли у втомі за Ісусом, Лиш
Іуда в ніч гріха спішить. Амінь. 10.03.1998р. Для
чого ми живем на цій землі? Для
того, щоб сказав: ”не я “, “не ми”. Для
того, щоб образився, образив? Пихою
неміч гнобив? Розсівав гріхи? Ми
християни, страждущі як Він, Ми
всі у Дусі рівні, ми одно в Христі. Наш
Бог - Скала, і кожен в тій Скалі, Омитий
Кров’ю Спаса. То ж стіймо в вірі цій!
Амінь.
3.07.2000р. Я боролась за вас, мої любі,
за всіх, як могла. Я благала щомиті в молитвах за ваше прозріння. Все життя посвятила я вам, ради Бога Творця, У безсиллі, в нужді допомоги просило терпіння. Амінь. 9.08.2000р. Вічноживого
Бога Син Єдинородний, Що
ми у Нім, а Він завжди у нас, Розп'яв
якого одержимий люд безродний, Ісус, Який Своєю Кров’ю людство спас. Він
- Світло світу вічного буття. Повітря
і вода, вогонь, хліб і вино. Знаки
Його щодень на явищах життя: Це
- стук краплинок дощику в вікно, Це
трепет птаха, в вихрі лист кружляє, Це
сонце топить лід, тепло у вирі стуж, Це
хвиля, що душевний біль змиває, Дотик
крила прозрінь до грішних душ. Амінь. 27.11.1996р. “Я
не хочу ділити тебе...”- Слів
цих, любий, я не розумію. Ми
ж у Бога навіки одне, Дух
любов’ю до всіх променіє. Наш Отець
заповів нам любити Неземною любов’ю Христа. Ми не можем ділитись, ділити, Бо любов у єднанні зроста. Я
у Дусі любов’ю палаю До
святих, що подібні Христу. Я
усім себелюбцям бажаю Щоб
пізнали любов цю святу. Амінь. 09.08.2000р. Єднаймося
під благодаттю Господа Ісуса. Єднаймося
в любові чистій нашого Отця. Єднаймося
у спільності Святого Духа. Будьмо
святі, ми - діти Бога, нашого Творця. Амінь. 13.07.2000р. Тебе
ми жадали, наш Отче, і Ти нас зберіг. Зробив
Ти нас сильними, бо святимо Твоє Ім’я. На
поклик Ти відповідь шлеш безвідказно завжди. В
недолі рятуєш. Освячуєш нас, наші сім’ї. І
довгістю днів Ти наситити нас обіцяв. Сказав,
що спасіння ми будемо бачить Твоє, Бо,
Батьку, Тобі ми віддали в покорі життя, І
серце Тобі кожним стуком хвалу воздає. Амінь. 31.05.2000р. Є
село на Івано-Франківщині – Білі Ослави, В
нім любов, благодать, мир, - в нім і гріх, і спокуса, Діти,
сестри, брати у молитвах подяки і слави, Духом
ведені йдуть до Отця по дорозі Ісуса. На
дорозі важкі випробування і спокуси... І
буває - аж кров застигає у жилах від болю. Та
любов’ю горять їх серця і палають у Дусі. Бо
щасливі, - хто чинить Отця Свого волю. Я
усіх вас люблю неземною любов’ю Ісуса. Всіх
хто вже в заповіті і всіх хто пока в стороні. Двері
серця відкрий. Повали мур гріхів. Возродися у Дусі! Бог
вас любить! Він це доказав на Голгофськім хресті. Амінь 11.04.00р. Чому
мови Моєї не розумієте ви?” - Нас питає Ісус через Слово Нового Завіту. “Я
вас кличу, та ви по дорогах своїх розбрелись...” Не ставайте фальшиві, - Ісус бачить все, Він бо
Світло. Амінь 23.05.2000р. Призадумайтесь
Божі мужі, чи ви маєте право Не христити людину, що в Божому Слові живе, Бо вона не приймає ті різні громадські устави... Научіть! Охрестіть! І не в рамках, а вільна, у Дусі
до Бога піде. Скільки
гине людей...Вийдіть Божі мужі, на дорогу - Без
уставів, - З Ароновим жезлом і Словом Живого Отця. Скільки
там “Етіопських вельмож” серцем відданих Богу Вас
“Пилипів” чекають, щоб ви одягли їх в
Христа. Амінь 25.04.2000р. А
що мені мішає охриститись? Я
в Бозі вся до крапельки єства. Та
це єство не хоче розділитись, А
хоче повного Святого Божества. Амінь 14.04.2000р. Із мого беззаконня обмий мене зовсім, мій Боже. Бо
народжена я в беззаконні, й зачата в гріху, Серце
чисте створи мені, дух укріпи, все Ти можеш. Дай
почути мені Твою втіху і радість Твою Амінь 24.03.1998р. Наш
Боже, благаєм! Дорогу вкажи Свою істинну. Ми
будем звіщати устами про вірність Твою. Ми
хочем ходити у правді Твоїй, і воістинно Ми молимо - в наших серцях чини, Батьку, Ти
волю Свою.
Амінь.
25.08.1998р. “А яким є Бог, Отець наш, знаєш?”
- Запитав
я внучечку маленьку. “Він
такий, що всесвіт пригортає... Він
такий, що весь в моїм серденьку...”
Амінь. 9.02.1998р. Ви
- сіль землі. А що як сіль звітріє? Чи
світло під посудину кладуть?... Діти
мої, хай ваше світло гріє Любов’ю
і освітлює пітьму. Амінь. 16.01.1998р. Моє
життя розп’яте на хресті І
кровоточить ранами будення. Всі
муки заховала я в собі... А
в світ несу - любов, жагу, натхнення. Амінь 16.09.1994р. Я
в кожному себе частинку бачу. В
однім радію, з другим гірко плачу. В
однім цвіту, у другім стигну плодом. То
в неба синь лечу. То
на снігу лежу червоним глодом. Амінь 5.06.1993р. Я
купаюсь у річці блаженства Я
- до ниточки вся Твоя. Довго
йшла крізь гріховні терни, Мій
Ісусе, до Тебе я. Амінь 9.11.1994р. Чи
ми можемо, бувши в Христі, називатись чужими?... ’’По
любові пізнають, що ви є Мої’’ - каже Він. Возростаймо,
ставаймо для Бога Живого святими. У
любові і мирі Отцеві хвалу вознесім! Амінь. 23.05.2000р. Ви наділи обручку, вона без початку й кінця. Ви
віднині одно неподільне в Ісусі Христі. У
Любові святій ви з’єднали навіки серця. Тож
у вірі, надії, любові сім’єю ростіть. Ми
вдячні Богу за хвилини ці. Під
ніжний спів Небес радієм з вами. Прийміть
щире вітання з Чернівців, Бо
Дух без меж й без часу поміж нами. Ви
є світло в пітьмі, діти Божі. Палайте у Дусі! Не губіться
в хаосі . У бурю ідіть по воді. Майте
радість, мир, добрість і спільні думки у Ісусі. Боже,
завжди тримай цю сім’ю у Батьківській руці.
Амінь 14.08.2000 р.
Для
нас служити Богу – честь і слава. Чому
це так не зрозуміло вам? На
щастя – бути в НІМ – всі мають право. Дозвольте
розцвісти вашим серцям. Амінь 15.08.2000 р Ми
довірились Богу, ми в НЬОМУ ростем. Ми
в обітницях, в мирі, в Любові цвітем, А
зависнику скажемо: “ Будь як і ми! Відречися
тілесного, – Духом живи.” Амінь 21.08.2000р Ми
не хочемо тліти, ми хочем рости, Богу
вірно служити, у НЬОМУ цвісти. Щоб
чинив через нас ВІН завітні чини, Щоб
у СИЛІ Христовій, в Любові рости! Амінь. 16.08.2000
р Ви
бачили як хвиля шаленіє? То
піднімається над морем в грізний вал… То
в піні розповзається й німіє… О!
Як ця хвиля схожа на життя… Амінь. 17.08.2000р Куди?
Чому? За чим? Для кого і для чого Біжиш,
спішиш в хаосі по житті? Стань.,
зупинись в молитві перед Богом. Пізнай
мир, спокій і Любов в Христі.
Амінь 18.08.2000р Не
відвертай своїх очей від мене. Не
відвертай Небесну благодать. Служім
дарами і хвалімо небо. Дарами
вчімось Бога прославлять. Амінь. 18.08.2000р До
Залу Святості ввійшли, Очистившись
в Святій Христовій крові, Рука
в руці…такі маленькі ми Перед
Престолом Вічної Любові .
Амінь.
18.08.2000 р Бог
до грішника каже: “Чого ти розповідаєш Про
устави Мої, Заповіта Мого чого носиш на своїх устах. Ти
ж науку Мою зненавидів й поза себе слова Мої ти викидаєш. А
язик твій оману плете. Став ти богом, забувши Мій страх. Проти брата свого наговорюєш, зло уста промовляють. Тому
буду карати тебе, все скажу прямо в очі твої. І
не буде кому врятувати вже тих, хто Мене забувають, Якщо схоплю Я їх. Тож покайся й збудовуй себе Ісусі Христі. Амінь 23.08.2000 р. (Псал. 50:16-22) Вже
вкотре біль розлуки ятрить моє серце до крові, Чи
душа зарубцьована зможе й цю втрату знести? Я
молю Тебе, Отче, з’єднай нас в Христовій любові, Не
позволь загубити, що так було важко знайти. Моє
серце розквітло, як жезло Аарона, мій Боже, Дух
Святий у мені запалав, щоб прославився Ти. Я
співаю хвалу, та рубець мою душу тривожить, Не
позволь загубити, що так було важко знайти.
Амінь. 16.05.2000р. Ми
будуємось в Дім і основа у нього не наші минулі руїни… Ми будуємось в Дім, ми родимось новим від Духа
дитям. Однодумці в Христі ми, в любові, у силі, і вірі. Ми будуємось в Дім на святійшій основі Христа. Амінь.
23.08.00
р. Боже, що це, що це – всюди Очі, Очі… Чи то небо синє, чи то небо ночі, Чи то я сміюсь, чи то гірко плачу… Знову
Очі, Очі… В них я Святість бачу. Амінь. 24.08.00 р. Коли
блаженство й благодать свята Нас
огорта Христовою Любов’ю, Ми
забуваємо усі слова, Крім
алілуя, алілуя, алілуя… Амінь. 28.08.00 р. Пробачте,
що дарунків не люблю, Та
жажду я дарів Духовних Божих. Кожного
дружбу, полгяд, посмішку прийму – Бо
це свята Любов, яка все може. Амінь 28.08.00
р. Боже
наш – Свята Твоя Величність. Боже
наш – живі Твої Слова. Боже
наш – Любов, спасіння, вічність, Воскресіння,
сила, благодать. Амінь. 28.08.00 р. Вінець
Схилилось
небо співом до землі. Дім
Божий сяйвом слави засіяв. Як
сонце, при заквітчаній стіні, Ісус
Христос з вінцем в руці стояв. В надії пастир встав: – “це мій вінець”… Ісус пройшов його й служителів… Куди ж Він? Начебто й рядам уже кінець… Та ні, – хтось непримітний там в кінці сидів. Чом
не мені, пресвітеру, вінець, Я
ж бо достойніший за всіх: не досипав, Дім
будував, людей сплочав, й такий кінець… А
кожний плакав. Плакав і мовчав. Ісус
стареньку, немічну сестру За
руку взявши, в пастиря спитав: –
Ти неміч її бачив? Чув її мольбу? Чи
ти на зібранні дав руку їй? обняв? Щоденними
ж молитвами в сльозах, Через
її знесилені уста Отримав
ти у Бога благодать І
процвітав у милості Христа. Стареньку
ніжно обійняв Христос, З
любов’ю, як син матір, пригорнув. Поцілувавши,
витер каплі сліз. Й
на голову вінця їй одягнув. Амінь 27.08.00 р Є
Божі миротворці серед нас. Є
і такі, що вносять і роздори. На
себе глянь і запитай: Хто я? І
серце хай твоє тобі докорить. Амінь 28.08.00 р. Я радість ділила із ближнім і рідним своїм. А
горя свого я не мала із ким розділити. У
слізних молитвах одна тамувала свій біль. Я
серед людей могла довго в самотності жити. Та
якось в безсиллі спитала Всевишнього я: –
Чому у духовнім житті мені так одиноко? Є
друзі, є рідні, є дружна душевна сім’я, А
без однодумців в Христі так хиткі мої кроки. І
батько Всевишній воздав на молитви мої. Я
найщасливіша, пізнавши у Божій любові Своїх однодумців у Дусі Святім,
у Христі. Набувши
братів і сестер у живім Божім слові. Ми
дякуєм Батьку, що наші гріхи Ти простив. Обітницю
дав, Кров’ю Сина Свого освятивши. Дарами
Духовними, Отче, Ти нас наділив У
Дусі, у силі, в любові своїй укріпивши. Невичерпну
радість я ділю завжди з усіма. І
горе своє уже маю я з ким розділити, А
ти, любий друже, в молитвах звертавсь до Отця? Чи
в горі ти сам? Можеш з нами його розділити. Амінь
27.08.00 р. Він ходив по громадах, він правди шукав у людей. Чув
духовні слова, але серце його не раділо. Возносилась
словесна любов до братів і сестер. Його
серце самотнє від холоду вже крижаніло. Його очі благали тепла серед жарких словечок. “Простягни руку, брате,” – кричав замерзаючий дух… Скільки є серед нас отаких напівмертвих овечок, Чом
осліпли ми з вами? Чому притупився наш слух? Ми
возносим себе. Ми за словом не бачимо болю. Ми
сприймаєм образливо Боже картання братів. То
ж благаю! Шукаймо чинити Святу Божу волю. Піднімаймо
нужденних живою любов’ю в Христі.
Амінь. 28.08.00 р. Пробачте Пробачте, любі сестри і брати, За те, що хочу кожного обняти, Що мир несу вашим серцям Христів, За поцілунки щирі і святі. Що я ввійшла у ваші молитви. Що кожен з вас – частка мого життя. Що злилась з вами Духом назавжди Й вимолюю для кожного вінця. Пробачте, що не тлію, а горю. Можливо, я когось вогнем печу… Вогонь – Любов Отця, я в ній живу. Пробачте, що так жарко вас люблю. Амінь 29.08.00 р. Хрищення Як
помилялась я в житті колись. Упавши,
піднімалась й знов брела по світу. Мені
казали: кайся, охристись, І
йтимеш легко в Божому завіті. Ти
скинеш ношу всіх земних гріхів Одягнеш
біле, чорну зняв провину, Одягнеш
серце в Дух Святий Христів… І
я лягла у водну домовину. В
могилі водній шум і гул страшний. І плоть гріховна у Христі вмирає. Змиває
Кров Христа мій гріх земний Дух
Божий заново мене рожає. Я
для гріха померла, – та жива Для
Бога тут лежу у домовині... Раптом
мене якась Свята Рука Піднесла
з темряви у світле небо синє. Я
піднімалась на таких словах: “Во
Ім’я нашого Христа Ісуса. Ти
в Нім воскресла Духом в Небесах, Ти
храм Духовний вже, – не дім спокуси.” Я
встала і пішла… пробачте всі, Що
йшла й не бачила нікого і нічого. В молитві вся у Дусі йшла до Бога. Мій
любий друже, довго не чекай І
у земних гріхах від смерті кайся. Іди
з Ісусом, Спасом, – умирай Й
до вічного життя у Дусі повертайся. Амінь.
29.08.00 р. Причастя
Як Мойсей при кущі, на святій ми стояли землі. Хор небесний співав “Алілуя”, із неба спускавшись. Сам Ісус подавав Хліб і Чашу з Любов’ю мені... Він ішов по рядах Своїм ламаним тілом до кожного
серця торкавшись. Він казав: Споживайте це тіло Моє, що ламалось за
вас. Я Себе віддав в жертву, щоб правдою вас освятити. Ми єдине, і Духом Моїм, що тепер пробуває у вас. Прославляючи Батька, ми більші за Мої діла будем в вірі робити. З Його ранених рук чашу крові до губ прикладаєм… Кров Його Заповіту очистила наші серця. “Алілуя…” -
ми з Ангельським хором у Дусі співаєм… Своє ламане серце поклали до ніг ми Творця. Чи то небо на землю схилилось, чи Дух нас підняв в
небеса… В Божім сяйві навколішки ми перед Богом склонились. “Слава! Слава Тобі за відвічні Твої чудеса.” Ми з подякою в радості, взявшись за руки, молились. Ми блаженні, прийнявши Кров й Тіло, з’єднавшись у
Дусі. Батька голос ми чуємо. Небо відкрилось для нас. Ми щасливі з щасливих, бо ми є одне у Ісусі. Любий друже, пізнай це блаженство, не гай дармо час! Амінь. 7.09.00 р. Лікував Він руками своїми старі їхні рани. А
вони до безтями кричали: “Його розіпни!” Він
себе розіп’яв ради них, та вони не ридали, Але
ділять ще й досі одежу й кричать: – “Розіпни!” Любий
Батьку, ми вдячні Тобі за Твою
терпеливість. Хто б ще зміг найдорожче віддати за злобних, невір? На хресті за катів хто б просив: “Ти прости їх, яви
Свою милість”. Хто любитиме тих, які хочуть піднести свій трон вище
зір? Любий
Отче, ми впавши до ніг Твоїх, слізно благаєм. Поможи
нам у всьому подібними бути до Сина Твого. Ми
життя своє, Батьку, у руки Твої покладаєм Щоб
продовжилось в нас на землі життя Сина Твого. Щоб
словами, ділами Його Твоя сила крізь нас променіла. Щоб
в Любові Святій очищались жорстокі серця. Щоб
мовчати, прощати, любити як Він ми уміли. Щоб,
як Він, були вірні Тобі, Батьку наш, до кінця. Амінь. 11.09.00 р. В Гефсіманськім саду тиша страхом німим кожний кущ огорнула. У кривавому поті Ісус у молитві до Батька звертавсь. Його ж учні не з волі своєї – з великої втоми
поснули. День Господній страшний чорним болем уже наближавсь. Він благав: “Пронеси чашу цю мимо Мене, Тобі все можливо. Проте,
Отче, не Я чого хочу, а Ти, Батьку, Ти…” І
з’явився із неба скорботного Ангол й додав Йому сили, І
Ісус на колінах затерплих пильніше моливсь. Батьку
наш, підкріпляй, не позволь в дні скорботні заснути. Не
позволь відріктися найближчого друга у скруті тяжкій. Щоб
не відчаю крик, не криваві слова воріг наш зміг почути, Щоб кричав “Аллілуя” наш дух у найважчі хвилини
свої. Амінь. 10.09.00 р. Батьку
наш, укріпи наші сили, Щоб
чинити лиш волю Твою. Твоїм
словом щоб дихали й жили Серед
пекла ходили в раю. Щоб
в раю цім ходили з Тобою, І,
як денний війне холодок, Голос
Твій огортав нас любов’ю. В
нашім серці зрости цей садок. О,
Всевишній, ми дякуєм щиро, За
любов через жертву Твою. За
Ісуса, який Своїм миром Нас
приводить в оселі в раю. Амінь. 11.09.00 р. Я
мала усе та не мала нічого. Я
довго цього не могла уяснити. Бог
завжди був рядом я ж була без Бога. Він
стукав, я двері не вміла відкрити. Не
вміла молитись, не вміла просити, Не
вміла як треба подяку воздати. Та
я не хотіла в невмінні цім жити. Хотіла
шукати, знайти і роздати. Дитячим
наївним я пошуком жила. У
радості йшла, у сльозах закривалась. Знайшовши
щось цінне на всіх я ділила. І
Богу хвала, що в пітьмі не зосталась. Я
вже не кажу, що не маю нічого. Я
маю усе, бо пізнала я Бога. Не
просто пізнала, а в Нім я живу. Багатша
за всіх, бо сестра я Христу. Амінь. 11.09.00 р. Чи маю право бути
грішним я?
Ми всі жадаєм вічності з Отцем. А
Боже Слово каже: “будь святий…” Чи
грішник в Боже Царство попаде? Подумай
кожний: а хто я такий? Чи
не за мене мій Ісус вмирав? Чи
не мені обітниці Бог дав? Чи
не мої гріхи у купілі Він змив? Чи
не мене Духом згори родив? Для
кого сказані такі слова: “Освячуйтеся,
бо Святий і Я”. В
мені живе Ісус чи ще Адам? Чи
маю право бути грішним я? А
Тіло, що ламалося за нас, Чи
має право грішник споживати, А
Кров, яка освячує всіх нас?.. А
що таке Всевишня благодать? Чи
маю право бути грішним я? Чи
маю право Спаса розпинати? Чи
може вже освячуватись час? У
святості до Бога приближатись. Допоможи
нам Отче, освяти, Щоб
не казав Тобі син “грішний я”, А
щоб в молитвах чистий і святий Він
дякував за Твою благодать. Освячуйтеся
сестри і брати Нехай
радіють Божі Небеса. Тілесне
скинь, Духовне одягни. Хай
Духом в святості палають в вас серця.
Амінь.
12.09.00 р. Не в клубі зібралися ми, а на місці святім, Бо з нами є Бог. Він торкається кожного серця. Ми з вами неначе Мойсей при горящім кущі. І чи не пектиме сумління, як Бог нас торкнеться. Амінь. 13.09.00 р. Дай
сили нам любити ворогів, Молитися
за всіх в кривавім поті, Не
відвертатись в скруті від братів, Боротись
проти духів, а не плоті. В
терпінні сіяти, з любов’ю поливати, Горіти
в бурю, сяяти в пітьмі, У
Твоїй силі кожну мить зростати, І
славити Тебе, наш Бог, в Тобі.
Амінь.
13.09.00 р. Найбільший гріх – велике горде Я. Смішна
людино, крапля ти в краплині. Ти
є ніхто без подиху Творця, Ти
– павучок у своїй павутині. Ти краще в Божій мудрості зростай. І
святим Божим Духом наповняйся. У
шкарлупі гордині не вмирай. З
обмеженості – в простір піднімайся. Ти
на коліна стань перед Творцем. В
молитві каяття відкрийся Богу. Візьмись
за руку з люблячим Отцем, Він
освятить твою тяжку дорогу.
Амінь. 15.09.00 р. Не
боїмось ми осуду людського, Кидає
камінь той, хто сам в гріхах, А
ми себе на суд віддали Богу. Бо
Він суддя нашим й вашим серцям. Амінь. 16.09.00 р. Авель і Каїн
Спить маленьке дитятко і батьки його пестять. Ось і другий синочок, потім браття і сестри. У спокусах і грішні серед болю земного. Розмножаються люди з Раю вигнані Богом. Білі
скинув одежі, вони шкури носили. І
від щирого серця Богу дар приносили. Та
спокуса змією заповзла в серце брата: Заздрість…скупо й нечесно Богу дар став давати. Бог
на Авеля зглянувсь, жертву ж брата не прийняв. Чом
обличчям поник ти? гнів зігнув твою спину? Коли
добре ти робиш, то обличчя піднімеш. А
недобре – то гріх свій на порозі ти стрінеш. Й до гріху цього завжди матимеш пожадання. Й повсякчас будеш мати ти над ним панування. Каїн гріх не відкинув, він убив свого брата. Але стала невинна кров до Бога взивати. І здригнулось довкілля, мати з жахом кричала, То земля у безбожжі першу смерть зустрічала. Каїн, мічений Богом, щоб його не вбивати. Сперед Бога він вийшов по землі мандрувати. Дай
нікому, наш Отче, його шлях не пізнати, Дай
нам завжди з Тобою і в Тобі пробувати. Плач
у розпачі Єво, наша грішниця мати, Що
посіяв Адаме, будеш те пожинати. Батько
любить нас – сина дав Свого на розп’яття. Щоб,
хто в Нього вдягнеться, той відпав від прокляття. Придивіться на себе, чи в Адамі ви мертві, Чи в живому Ісусі ви воскресли зі смерті. І не тіштеся, грішні, а освячуйте душі, Бо не може вміститись Адам у Ісусі Амінь 20.09.00р . Нехай
осміяні ми без жалю, Та
наше серце не в злобі палає. Воно
благає прощення тому, Хто
б’є нас. Їх благословить й прощає. Амінь. 18.09.00 р. Мої
любі, усі, хто іще не в Христі, Я
дивлюся на всіх й дуже жаль вас мені. Ви
живете неначе в чужій стороні. І
без Бога марніють тяжкі ваші дні. Я
дивлюся на вас й дуже прикро мені. Рідні
начебто ви, та у злобі - чужі. Смієтеся,
а душі сумні-пресумні. І
на серці зима в жаркі сонячні дні. Наверніться
до Батька, очистіть серця, Хай
у мирі і радості сяє життя. Наповняйтесь
святою любов’ю Отця, Вийдіть
з темного лісу у Царство Христа. Амінь.
18.09.00 р. Боже,
поможи мені сміятись, Коли
серце топиться в сльозах. В
пісні радісній хвалу Тобі воздати, Коли
болем стиснута душа. Амінь. 20.09.00 р. брату Любомиру Боже, дякую Тобі я за підтримку, Бо коли сміюсь я через біль - Брат підійде в ту тяжку хвилинку І спитає: “що в твоїй душі?” Отче,
дякую й прошу за нього красно, Як
за брата, в Ісусі Христі, Злий
дари у помазанні рясно І
його сім’ю зростай в Собі. Амінь 20.09.00
р. Від
Тебе наш Батьку ми приймемо з гідністю все. Немає
в нас страху, любов Твоя в серці цвіте. Коліна
схиляємо перед Голгофським хрестом. Ісусовим
хочем в любові іти ми шляхом. У
Дусі палати, творити, що Ти завіщав. В
обітницях твердо стояти, що Ти для нас дав. Світильником
бути Твоїм у хаосі пітьми. А
Ти нас від зла бережи і за руку веди. Амінь.
20.09.00 р Посіяне в
землю зернятко жадає вологи. І
сонячне ніжне тепло так потрібне йому. Так
кожна душа потребує тепла й допомоги, Любові
і ніжності руку, підтримку твою. Якщо
охолоне любов в твоїм серці – ти мертвий, Бо
Бог є любов, а без Бога людина є прах. Ділімся любов’ю із тими, хто в холоді черствий. Молімся
за всіх. Не жаліймо себе для добра. Як
наш Бог Отець Свого Сина віддав на розп’яття. А
Син нам приніс мир, любов, благодать. Зігріймо
нужденних любов’ю, сестрички і браття. А любий Отець наш, повір, во сто крат нам воздасть. Амінь.
20.09.00 р. Не
допусти образити нікого, Щоб через мене не збудився гнів, Щоб не зайшла зима до серця мого, Щоб знов я не закрилася в Тобі. І щоб любов і віра не погасла До ближнього, до брата, до сестри. Не дай, мій Батьку від людей відпасти. Від всякої спокуси захисти.
Амінь. 22.09.00 р. Прости мене Боже, що знову я так помилялась, Та я не жалію, від цього росту я в Тобі. На все нехай воля Твоя, Я Тобі покоряюсь. Бо всю я себе поселила в Ісусі Христі.
Амінь 22.09.00 р. Дай в наше серце радість, мир, любов, Довготерпіння, милосердя, добрість, Здержливість, віру, лагідність і твердість. Амінь. 22.09.00 р. Ми дякуєм Тобі за кожну мить, Бо у цій миті Ти, наш любий Батьку. Хай Дух Твій вічно у серцях горить, А серце каже: “Алілуя, дякуєм..” Амінь. 28.08.2000р. Любий
Боже, я в Тебе просилась За знаряддя у Твоїй правиці, Щоб у зброї Твоїй і силі Світлом бути в найтемних темницях. У молитвах подяки і слави Вийшла я на дорогу Ісуса. Хрест тяжкий свій на плечі взяла, Йду крізь біль, смерть, наругу, спокуси... Батьку любий, тримай за руку, І від зла бережи тяжкого, Щоб з любов’ю прощати за муку, Сили дай не зійти з шляху Твого. Сили дай, як Ісус – мовчати, Сили дай, як Ісус – терпіти, Слово тільки Твоє – казати, Вічно Духом Твоїм – горіти. Сили зла – Твоїм Духом здолаю, Слово каже: “не бійтесь, ідіть! Переможе, хто Духом палає! Ви в Мені, а Я світ переміг”.
Амінь.
25.09.00 р. Наше слово судитиме нас, любі браття і сестри. А за словом ітимуть діла наші з нами на суд. Говорім Словом Бога, щоб в серці Ісуса нам нести. Говорім Словом вічно Живим і Святим, Щоб не впасти нам в блуд. Щоб не ранити ближніх, зціляти обпалені душі. Розтопити серця крижані, щоб заблудших спасти. Щоб своїми словами себе не віддати спокусі. Говорім Словом Бога, щоб в Святості Слова рости.
Амінь. 25.09.00 р. Осінь
наступила, листячко опало, У
Тобі заснуло все, що розцвітало. Та
цей сон не вічний, що в Тобі заснуло, Прийде
час – розквітне, наче сну й не було. Тож
допоки серце славити ще може – Силою
у Дусі через нас сяй, Боже, То
ж допоки, друже, ти живий, слав Бога. Допоки
“сьогодні” – одягайся в Нього, Щоб не запізнитись у Христі заснути. Щоб воскрес – не вмерти, а вічно з Ним бути. Амінь 4.11.2000
р. Сон Стала
в дуже велику я чергу набрати з криниці води. Та
не рухалась черга безрадісна, довга, немов нежива. Я
прийшла до криниці й почула: “на них не дивися, бери. Прямо
йди до криниці і скільки бажаєш черпай, набирай…” Я
проснулася з болем за мертвих людей при житті. Я раділа за то, що без міри впиватися можу живою
водою. Я тоді не була ще в завіті із Богом, з
Христом я була – не в Христі. І я пила
ту воду, мій Боже, допоки я злилась з Тобою. Однодумців в Христі мені дав, взявши нас в свою руку
навіки, Ти у купілі воднім омив нас, у біле вдягнув. В
силі Духа христив й потекли через нас Твої ріки. В
молитвах наших щирих Ти нас до грудей пригорнув. Алілуя!
Амінь 6.11.2000 р. Не
пануйте над спадком Божим, Але
будьте для всіх них за взір. Не
кажи: “я”, “моє”, - бо все Боже. Один
одного щиро любім. Амінь 6.11.2000
р. Сон Мене, ти, мій Царю, своєю жоною зробив. Та дехто сміявся, бо з бідного вийшла я роду. Ти ніжно сказав: “… і Мене не усякий любив… Я смерть від них прийняв, щоб злити на них живу
воду. Люби
їх, молися за них, Батько любить усіх. Відкрий
їм себе, не страшися, Я ж завжди з тобою! Ти
знаєш – любов’ю Я зло переміг на хресті. Іди,
і до кожного серця торкайся Любов’ю. Амінь. Сон Я,
як бідна, в злиденній одежі стояла. Мені
стидно у скудній одежі іти до людей. Я
ж насправді, по-царськи багата і я про це знала. Але як його взяти – не знала, не бачила де. “Ти
іди до людей, яка є, - мені сказано було, Ти
служи їм у силі, дарованій Батьком тобі. А
багатство знайде тебе. Ти служи Богу і людям, Щоб
прославився Бог через тебе в Ісусі Христі Амінь.
6.11.2000 р. Ісусом
я живу у цім житті, Понад
усе ціную душу свято. Пусте
мені – “зелені”, “золоті”… Я
на хресті життя давно розп’ята. Амінь 29.10.1993р. Хто право дав Слово Господнє тобі зневажати, Одівся
в Ісуса, то рани Його не ятри: – Тілесні плоди, ради Нього, не смій споживати. Вчини
гідний плід покаяння і вже не гріши. Амінь. 16.05. 2000 р. Блаженні
убогі духом, бо їхнє Небесне Царство. Блаженні
плачущі, скорбні – утішені будуть вони. Блаженні
лагідні, тихі – їм землю у спадок дасть Бог. Блаженні
пожадливі правди – втамують бо голод жаги. Блаженні
миротворці, бо Божими стануть синами. Блаженні
гонимі за правду, бо Царство Небесне для них. Блаженні
ви, що за Мене ганьбили вас і гнали, Бо
гнали так і пророків, які перед вами були. Амінь. 15.01.98
р. Вона сміялась, а душа ридала, Крізь своє горе і шалений біль. Вона усіх у дусі піднімала І дякувала Богу за шлях свій. Амінь 20.09.2000 р. Ми
слів не знаходим, німієм в святій благодаті. Ми
губимось в часі у лоні Святого Отця. Ми
дякуєм Богу за те, що ми дуже багаті. За
мир, за любов і за Спаса – Ісуса Христа. Амінь. 23.08.2000 р. Є
Божі миротворці серед нас. Є
і такі, що вносять і роздори. На
себе глянь і запитай: хто я ? І
серце хай твоє тобі докорить. Амінь. 28.08.2000 р. Не
загуби мене, не загуби. Закуй
в своїх обіймах назавжди. Відкинь
цей світ, - божественно люби. Не
загуби мене, не загуби. Амінь 16.02.99 р. Ти,
любий мій, моє земне тяжіння, Розправ
духовні крила, що для двох, Вирви
сім’ю із попелища тління, І
понеси крізь терни до зірок. Амінь 18.12.98 р. У
що ми віримо? що ми несемо в світ? Чи
то, що хоче світ? чи слово Боже? Слово
Господнє, як вогонь палить, Як
молот. Чи встоять в Ньому безбожні ? А
ти, дитя Господнє, не страшись, Коли
у Слові бачитимеш докір, Ти
кайся, дякуй, з вірою молись, Щоб
з гідністю ввійти в суботній спокій. Амінь. 26.09.2000р. Мої
любі, сердечну пораду скажу, Щоб
ніколи вам не помилитись. Вставши
рано, спочатку глянь в очі Христу, До
Отця поспіши помолитись. У погоду
любу, друже, в Бозі радій. У
безсиллі на гріх не хилися. А
у вірі твердій, у подяці святій До
Отця поспіши, помолися. Хтось
відрікся тебе, хтось образив, забув, Біллю
стиснуте серце томиться. На
Голгофу прийди, глянь у очі Христу І
в подяці Отцю помолися. Щоб
у Царство Небесне із честю ввійти - Треба
з кожним любов’ю ділитись. Треба
дуже багато молитись. Амінь. 26.10.2000р. Я
так хочу горіти, мій Боже, Тобою, як кущ при Мойсеї, Я
так хочу Тобі приносити найкращі плоди, Щоб
ознаки і чуда чинив через мене, мій Батьку, Ти з волі Своєї. Я
до краплі себе віддаю! Через мене – палай і твори! Амінь.
22.10.2000р. Кожне слово
Твоє, то для нас не просте побажання, наш Отче. Кожне слово Твоє – свята заповідь, чисте повітря, оазис з живим
джерелом. Кожне
слово – то сила у Дусі, мить життєва пророча. Твоє
слово – мир, прощення, вічна любов під Голгофським хрестом. Амінь. 24.10.2000р. Ми
дякуєм за мир, любов у Сині, За
благодать у цім житті – краплині. За
дерево життя, ріки води живої У
тім житті, у вічності з Тобою. Амінь. 1.11.2000р. Пий живу воду
Не читайте Біблію, прошу вас, А досліджуйте, черпайте все до дна. Не тримання у руках її спасає нас, Через неї пізнаємо ми Христа. Через Біблію Бог Духом промовляє, Свідчить, любить, б’є, застерігає нас: “Мій народ від незнання вмирає...“ Не вмирай, знайди для
Слова час. Батько найдорожче дав нам з вами, Ради нас. Віддай себе Йому. Тож досліджуй це живе Писання, З Божих Рук пий воду цю живу. Амінь 1.11.2000р.
Весілля Агнця. Втопившись
у Слові я перед престолом навколішки впала. Я чула: “Господь Вседержитель панує! Радіймо і слава
Йому!” “Свят, свят,
алілуя, амінь,” - я зо старцями тихо шептала. “Весілля бо Агнця настало, - сказав мені Ангол, -
поглянь на жону.” Я
очі відкрила. О, Боже, я ледве вмістила... Такого
не бачило око і вухо не чуло моє... Ісуса
жона в чистім білім вісоні світилась, А
Небо у Славі Отця у тріумфі палало живе. О,
Царю святих! Сяє Небо в весільнім убранстві. На
зустріч Тобі йде у світлім вісоні жона. Блаженні
покликані хто на весільну вечерю до Агнця. Блаженна
жона - Твоя Церква. – Це Божі слова. А
світлий вісон – то є праведність Божих святих. Мої
дорогі, я ще й досі там з ними стою. Я
вдячна безмежно Творцю, що була серед них, Що
бачила все те Святе, наче вас, наяву. Освячуймось,
любі, бо скоро наш Агнець гряде! Святі
і безгрішні прийдуть на весілля до Нього. Як
п’ять нерозумних тих дів від весільних дверей, Щоб
вам не вернутись. Наповнюйтесь Духом Святого... Амінь. 25.10.2000р. Не хитайся вправо і уліво. Вибрав
Царство Боже – стій у Нім. Май
тверду і непохитну віру. Бо
хиткі не встоять у Христі. “Виплюну
ні тепле ні холодне, - Каже
Бог, - гори в мені, палай. Не
хвали, що Богу неугодне, З
праведним в любові возростай”. Неуцтво
гальмуй – то воля Божа. Бо
у Домі Божім йде вже суд. Коли
праведник спастися ледве зможе, То
чи грішника його гріхи спасуть? В
повну Божу зброю одягнися. Що
є воля Божа – зрозумій. В
молитвах подяки розчинися. Твердо
в вірі в Дусі, в Слові стій. Не
хитайся вправо і уліво. Вибрав
Царство Боже – стій у Нім Возростай
в Любові, в Слові, в вірі, Бо
хиткі на встоять у Христі. Амінь
24.11.2000 р. Цвяхи
б’ють в руки святі Любий друже, прислухайся, цвяхи не в дерево б’ють –
в святі руки... В ті, що очі сліпим відкривали зціляли, ласкали
усіх. Придивися у очі Христа, що з любов’ю крізь біль і
крізь муки Перед смертю, в кривавих
сльозах так благали: ”прости, Отче, їх...” Мир
утік із сердець, коли грішник, безбожник, безумна людина Цвяхи
била у руки святі. Всесвіт стуком здригавсь і німів. На Голгофі
Люцифер і Бог свій схрестили на смерть поєдинок. Син
тілесно вмирав, перемігши все зло на хресті. Якщо ти був похований в хрищення з Ним і воскрес з Ним у силі і в Дусі, В Його руки святі цвяхи свого гріха не вбивай! А якщо, любий друже, ти ще не живеш у Ісусі, - Поспіши на Голгофу. За тебе Він там умирав. Амінь.
25.10.2000р. Ми, Батьку, Твої
Любов,
мир і спокій Христів хай панує у вашому серці завжди. Отець
хай зростає у вас і примножує Божі чини. Хай
сила Його повсякчас через вас прославляє Творця навіки. Бог
каже: “Хто вихопить любе дитя із Моєї руки?” Ніхто! Любий Батьку, бо ми до останньої
краплі Твої. Знаряддя
в правиці Твоїй, Твої діти в Христі. Ми
зламане серце принесли у жертву Тобі. Себе
сорозп’яли із Сином Твоїм на хресті. Ми
дякуєм, Батьку, за Сина, святу Його Кров, За
наше спасіння, Голгофу, за вічну Любов, За
Духа Святого, обітниці, силу, життя, За
віру, за честь називатися – Боже дитя. Амінь. 30.10.2000р. Не з свого безсилля гірко плачу. За
глухих, в яких чудовий слух. За
сліпих, що дивляться й не бачать Й
за собою інших в ніч ведуть. Слізними
молитвами благаю, Боже,
як достукатись до них. Во
Ім’я Ісуса, умоляю! Батьку,
ради Себе, їх зціли! Твоя
воля, щоб усі спаслися. Ти
сказав: “Просіть і Я воздам…” Оживи
їх, Отче, не спізнися. Адже
ради них Твій Син страждав. Амінь
24.11.2000 р. В
Даниїла, хто із вас читав, Як
Господь вкотре попереджав, Аби
цар гріхи свої зламав, Справедливість,
мир, любов зростав. Бог
12 місяців ще жде, Але
цар гординю не ламає… Може
хтось впізнає в нім себе? Може
Бог востаннє вас благає? Поспіши,
споглянь на себе збоку. Збий
пиху, зламай свої гріхи. В
серце зламане впусти любов, мир, спокій, Не
ставай у гордощах глухим. Амінь 23.11.2000
р. Овечкам
сказали: “Це стадо ведуть не туди…” За
пастирем новим відбилася група від стада. Та
ось загриміли громи, десь завили вовки… А
де ж їхній пастир? І знову над ними якась нова влада. “О,
Батьку Всевишній, не дай заблудитися нам, – І
Батько послав... Чи ж пізнають чи підуть за Ним? Чи
слух притупився, осліпли і правду забули… Послухайте,
любі, вам Батько щосили кричить. Впустіть
Його Слово у серце, противтесь спокусам. З
любов’ю і вірою, з миром хай кожний спішить За
Пастирем Добрим, за Господом нашим – Ісусом! Амінь. 3.11. 2000 р. На
грішну землю ради вас прийшов Святе
Небесне Царство залишив. Крізь
біль нестерпний ради вас пройшов. А
що для Мене, друже, ти зробив? Я
муки ада на хресті поніс. Твої
гріхи в Своїй Крові омив. Крізь
вашу лють для вас спасіння ніс. А
що для Мене, брате, ти зробив? Тряслась
земля, ридали небеса Та
я просив: “Мій Отче, їх прости, А
що зробив заради Мене ти? Я
умолив Отця – Святого Духа злив, У
Царство вічне двері вам відкрив. Всього
Себе для вас Я посвятив. Що
ти для Мене в цім житті зробив? Амінь. 10.11.2000
р. Сон Я
рву бур’ян, кропиву, рву будяччя, Зернятка
вдячності у зраненій руці. Крізь
біль і радість рву бур’ян – і плачу, А
ззаді в сонячнім промінні пшениці. Амінь 20.11.2000 . Тим
більше всі сміються над тобою…” А
я не вірю, щоб там не було, Бо
я живлюся вашою любов’ю. У
молитвах я відчуваю вас. Єднання
духа в ваших поцілунках. В
обіймах чую, як єднає нас Любов
свята, а не людські стосунки. Я
дякую! Я дякую Отцю! Що
нас з’єднав в Ісусовій любові. Що
однодушно в молитвах Творцю Возносим
славу у піснях і в слові. Амінь 3.12.2000 р. О,
Фарисеї, кухлі зверху чисті, А
що всередині, жахається сам Бог. Не вічні ваші трони урочисті. В
овечій шкурі все одно ти вовк. Амінь 4.12 2000р. Я
знову й знову чую, мій Ісусе, Як:
“Розіпни Його…” – народ кричав. Я
знову й знову бачу, любий Спасе, Як
грішник в руку цвях Тобі вбивав. Я
знову чую: “Їх прости, Мій Отче” Простив
Отець і сльози витирав… Ісус,
Ти дивишся завжди мені у очі І
шепчеш: “Я за тебе умирав…”
Амінь
5.12.2000
р. Пробачте,
що ревно шукаю спасіння для всіх, Що
в праведність, в святість не можу вплести чорний гріх. Що
Бога я більше боюсь як монарха-ченця, Що
хочу, щоб кожний отримав святого вінця. Що
в щирих молитвах благаю Святого Творця, Щоб
кожного з нас дух Святий вів у Царство Отця. Пробачте,
що всіх вас любов’ю Ісуса люблю, Що
Бога за ваше освячення слізно молю. Щоб
кожний із нас, любий Боже, був світлом Твоїм, Щоб
мир і любов поселив Ти у кожний наш дім. Щоб
ми досконалі в Ісусі були – всі одно, Бо
всі, хто грішить, не пізнав і не бачив Його. Пробачте,
що ревно шукаю спасіння для всіх, Що
в праведність, в святість не можу вплести чорний гріх. Пробачте,
що всіх вас любов’ю Ісуса люблю. Амінь 2.12.2000 Не
стійте на дорозі грішників, не стійте. І
на сидінні не сидіть злорік. Зерно
– приймайте, а кукіль – відсійте, За
радою несправедливих не ходіть. Життя
Ісуса вивчіть досконало, Бо
в хрищенні ми вмерли для гріха. В
Христі освячені ми, праведними стали, Одно
в Ісусі. Богові хвала! Себе
будуйте вірою святою. Палайте
Духом. Освятіть серця. Наповнюйтесь
Христовою любов’ю. В
молитвах дякуйте й хваліть Творця. Амінь
3.12.2000 р. Не смійтесь, що ми звемось діти
Божі, Бо освятились кров’ю Спаса ми.
7.12.2000р. “Милі діточки, хай вас не зводить ніхто, - Любий учень Ісуса, Іван, нас благає, - 14.12.2000р. Я б’юсь у найтемну темницю, у
двері закриті, Я чую, як темінь здавила невинних людей. Без Бога ми – прах, і без Світла Його – ми в
темницях. 20.12.2000р. Якщо душа твоя втомилась, друже, Амінь 20.12.2000р. У зборищах скалічених гординь Спокуси світу в жадностях гординь, Хоч й вигляд благочестя вони мають. Мій Батьку, це ж бо твориво
Твоє. Зніми з них сітку диявольських
спокус. Благаю, як благав Твій Син Ісус. Амінь. 20.12.2000р. Я для всіх своє серце однако
відкрила. Хто для сміху, для осуду, хто
із цікавості в нього зайшов. Я всім рада, у Божій Любові я
всіх їх зустріла, Та є і такі, що принесли у
серце моє Божий Мир і Любов. Я так вдячна Тобі, любий Батьку, за серце
відкрите, За Любов Твою чисту так вдячна я, Отче, Тобі. Я молю, Твоя ж воля, щоб кожного з нас освятити,
Щоб Тебе величали ми Духом Святим у Христі. Амінь. 20.12.2000р. Розправляються крила духовні, Наповняється серце Любов’ю, Знову, Боже, ми Вдвох з Тобою. Амінь. Є у мене Друг, який не зрадить, Він підтримає, щоб не спіткнутись, Амінь 20.12.2000р. Невже я знову не туди
зайшла? Можливо, ще хтось блудить в лісі тім. Я вірю – в кожній миті
моїй Ти, Прости за мій миттєвий сумнів,
Боже. Чи заблукає Світло в темноті?.. Амінь 25.12.2000р. Випробовування на весь всесвіт прийшло, Я прийду незабаром. Що маєш –
тримай до кінця. (Об’явл. 3:10-13) Амінь. 25.12.2000р. Як
потемніло золото, як потускніло, О, зглянься, Господи, що з нами сталось, Благаємо, відкрий сліпим Ти
очі, Допоможи, бо дні уже останні. Очисти, позбирай святе
каміння, (Плач Єрем. 4:1 ) Амінь. 12.2000р. Я – глина, я – пісчинка, я – ніхто.
Амінь 30.01.2001р. І не я вже, не я, а Христос проживає в мені. Боже, дякую, що для прослави Ти
вибрав мене. Кожну мить і клітиночку кожну
Тобі я повіки віддала. Кров Ісуса очистила і освятила
небесне й земне, Моє серце в Крові цій вистукує:
“Слава Творцю, слава, слава”. Амінь. 30.01.2001р. Я дякую за Сина, що в мені, За мир, освячення, Голгофу, Кров. Подяку, славу, честь, життя прийми, Мій Боже, за спасаючу Любов. Амінь. 30.01.2001р. Не угашайте Духа, в Нім
горіть. Чи ж не Христос у вас
вже пробуває?! Христом з подякою
творіть, живіть. Для Бога неможливого
немає. “Ви будете робити як і
Я...” Амінь 31.01.2001р. Бог Всемогутній Безгрішний і праведний, Богу
себе присвятив. Та раз, коли стали при Господі Божі сини, Ти всім забезпечив його і його
всю сім’ю. Сказав сатані Бог: “Усе в твою руку даю, Обстригшись, Йов плащ свій роздерши припав до
землі. Сказав Йов: “Господь дав, Господь і забрав. І вдарив злий Йова по тілу його гнояком, “Для чого невинність ця, Бога свого
прокляни, Умреш і не будеш терпіти ці муки
свої.» Та Йов відказав: “
Божевільні говориш слова, Від Бога прийматимем
добре, й не приймемо зла?” Прийшовши приятелі три
не пізнали його Одежу роздерли, кричали до Бога Свого. Над голову порох кидали, до неба стовпом... Йов народження день свій прокляв: “Чому я не згинув в утробі, – крізь неміч
шептав, Уже на повіках моїх смертна тьма залягла, Мій свідок на небі і чиста
молитва моя. У чому мій гріх? Скільки в мене провин, покажи? Чому Ти ховаєш від мене обличчя Своє? Тяжку Свою руку від мене, Господь, віддали. А страх Твій мене не жахає хай! Бридкий мій дух Усім, відійшли ж бо, ні друзів, ні ближніх, ні
слуг. Мене зневажають вже навіть і діти малі, Але ще допоки в мені є душа ще моя І Дух Божий в ніздрях – неправди не скажуть
уста. Допоки не вмру, не відкину невинність свою. Коли б то вернутись під милість, мій Боже, Твою, В той час, як при світлі Твоїм
я ходив в темноті, “Купався у маслі” і діти цвіли
при мені, У почесті старші вставали,
володарів голос слабів, Співаючим серцем, вдовицям
добро як чинив. Коли рятував бідаря, що про поміч кричав, Сиріт і безпомічних щедро я благословляв. Очима сліпому я був , а кривому - за ноги йому, В побожності жив.... чому ж зараз вмираю в
гною?” Тоді відповів
Господь Йову, і з бурі сказав: “Без розуму хто ж бо затемнює
раду словам? Ти ж стегна свої, як мужчина підпережи, Я буду питати, ти ж Йове, Мені поясни: Де ти був, як землю
основував Я, розтягнув хто шнура? Хто камінь наріжний поклав, як співала
досвітня зоря? Хто снігу наказує: “ Падай на землю”, дає
повеління дощеві та зливі? І щоб пізнавали про діло Його, хто руку
печатеє кожній людині? Ти знаєш якою дорогою ділиться
вітер? Устави небес, владу їх над
землею, коли, де, як зорям світити. Чи відаєш ти, як наповнюю все я
життям? Як
морю границю призначив свою, як наказував ранкові Я? Хто серцеві розум дає? Людям мудрість вкладає в
нутро? Мене винуватиш, чи право порушити хочеш Моє,
рабе Йов? Поглянь, поспихай нечестивих і гордих усіх
впокори. Окрась себе величчю, голосом грому, як Бог,
загрими...” І Йов відповів: “ На уста кладу руку свою. Знікчемнів я, Боже. Я вдруге таке не скажу, Лиш послухом вуха про Тебе я чув. Зараз же Я знаю: Ти все можеш. Око тепер ось побачило
всього Тебе. Тому, Всемогутній, зрікаюсь всього, що сказав. У попелі й поросі каюсь...” Й Господь відказав: “Ви, Йовові друзі, на вас запалився Мій гнів. Бо слушно про Мене лиш Йов, вірний раб, говорив. У жертвоприношенні ваші омийте гріхи. А Йов хай відмолює вас, бо рахуюсь лиш з ним.” До першого стану Бог вірного Йова вернув, Багатство удвоїв, всіх друзів і рідних йому
повернув. Синами і дочками Бог його благословив, В чотирьох поколіннях Йов Бога свого возносив. Служи Господові зо страхом, з тремтінням радій, Бо Бог приведе кожну справу твою на суд Свій. То ж заповіді Божі ти бережи, май свідоцтво
Христа, А Богу Отцю, Сину й Духу Святому навік слава,
дяка й хвала. Амінь. Січень. 2001р. І
не сподівайтесь, що впадем ми Через
поштовх на підніжку…ні! Бо
в Христі Ісусі ми блаженні! Бог
тримає нас в Своїй руці. Амінь. 4.03.2001р. Ти
маєш вуха, та чи чуєш Бога? Чи
ж в твоїм серці є свята Любов? Пробач,
та ти шукаєш тільки свого. В
устах твоїх вино – не Свята Кров. Амінь. 3.03.2001р. Раз
у гості Ніч прийшла до Дня. День
її так й не побачив в себе. -“Чую,
Ніч, десь шепіт твій здаля, Краще,
каже, я зайду до тебе”. День
до Ночі в гості завітав. Але
надарма він мружив очі. Тільки
шепіт десь здаля лунав. Та
чи стріне світлий День тьму Ночі? День
і Ніч, Любов і страх в злобі, Дві дороги – все це є в тобі. Дано вибір цей для нас усіх. Ми
не можем день і ніч з’єднати. Завжди
ми із двох є щось одно. Ми
самі у праві вибирати. Третього
нам, друже, не дано. Амінь. 4.03.2001р. Я не хочу боротись, я хочу любити. Як
Ісус, Слово Боже до людей доносити. Хочу
славити Бога з усіма у любові. Я
не хочу болота, хочу святості в Слові. Як
Ісус мій, сказавши, удалявся від люду, Який
вперто не хоче навернутись від блуду. Я
не хочу боротись, я хочу любити, До
шукаючих Батька мир, любов доносити. Любі
друзі, сусіди, рідні кровні і в Дусі, Бог
нас кличе, єднаймось у любові в Ісусі. Не
робіть затверділим серця в дні холодні, Возз’єднаймося
в Бозі допоки “сьогодні”. Амінь. 3.03.2001р. “Невинне
прокляття не збудеться, - каже Господь, Хто
праведного ненавидить – усі будуть винні”. Ми
не проти тіла воюєм, воює не плоть. В нас зброя міцна Божа на зруйнування твердині. Руйнуємо
задуми, що проти Божих пізнань. Полонимо
всяке знання ми на послух Христові. Для
тих, хто коліна приклонить свої під розп’яттям Христа, І
з тими, хто хоче єднатись у Божій любові. -
«Мій мир в кожне серце несіть, в кожний дім, А
хто не прийме, навіть порох з своїх
ніг струсіть.» - Сказав нам Господь. Мир Христів ми несемо усім. Єднайтесь
в Ісусі. Його мир у серце прийміть. Амінь. 4.03.2001р. (сол.26:2) (пс.34:22)
(2 кор.10:4,5) (Матв.10:12,13) сестричці
Олечці К. Я
дякую тобі за все, сестричко, Сам
Бог мені тебе в цей час послав. Як у жагу ковток цілющої водички. Через
твої уста мені вливав. Злий
на сестричку Духа Свого в силі, Рясно
її сім’ю благослови. Боже, любов’ю укріпи серця їх в мирі. Під захист Свій візьми їх
назавжди. Амінь. 5.03.2001р. О, якби знав
диявол, що для нього Буде
розп’яття Сина на хресті. Чим
будуть рани, біль, вінок терновий, Мовчання
на знущання нелюдські. Чим
буде той прокол списом у боці, Чим
буде цвях, забитий у руці. Чим
будуть ті слова: “Прости їх, Отче…” Чим
буде струйка крові на щоці… Якби
диявол знав, що в день розп’яття, Смертю
Христа – знищений буде сам. Взявши
з середини, Ісус прибив на тім хресті прокляття, Злі влади переміг. Вічне життя дав нам. Амінь. 11.03.2001р. Я
думаю Бог мене любить не більше за тебе. Як
ти Його любиш, що ти ради Нього зробив? Чи
словом Його ти живеш, чи живеш ти для себе? Він
в Сині Своїм на Голгофі любов проявив. А
ти своїм словом, ділами кому служиш нині? Ти
в праведність Божу себе, чи у гріх поселив? Уста
твої славлять, а серцем ти в Божому Сині? Він
любить тебе. Треба й ти щоб Його полюбив. Амінь. 30.03.2001р. То жердина під мідяним
змієм в пустині гріха, То я хрест, на якім смерть
тілесну Ісус мій приймає… До нестями в мені Ісусові
рани болять. Обпікає вогнем Кров Його,
по мені що стікає. Я
тоді ще була мертвим деревом, грішним стовпом, На
якому, ламаючись, тіло за мене вмирало у муках. Симон,
плечі підклавши, ніс гріх всьогосвітній з Христом. Цвяхи
в мене вбивали крізь чисті святі Його руки. Він
обпік мене Кров’ю Своєю, очистив, омив, І
живу вже не я, а Ісус у мені проживає Він
за всіх Свою Кров на Голгофі у муках пролив. Не
барися, мій друже, тебе Він з любов’ю чекає. Амінь. 2.04.2001р. Не
вмирай, а живи, оживляй всіх людей навкруг себе. Світлом
будь у пітьмі. Радій в Бозі, у Дусі палай! Щоб Любов, мир Господній текли через тебе. Боже,
сяй через мене і велич Свою прославляй! Амінь. 2.04.2001р. - “Скучно…” – відставивши
книжку, сказало дівча. Та коли заміж за автора
вийшла вона, І,
полюбивши, пізнала його в повноті, Книжку признала найкращим дарунком в житті. Бачу
себе, коли Біблію вперше я взяла. Не
зрозумівши, у темний куточок поклала. Та
коли Автора – Бога я близько пізнала, Книжку
Його день і ніч я б читала й вивчала. Амінь.
2.04.2001р. З Юдеї
послав Бог посланця, щоб гріх зупинив. Посланцю сказав,
щоб в тім місті не їв і не пив. Назад
щоб дорогою тою він знов не вертавсь. Зробивши
усе, другим шляхом додому подавсь. Посланця
пророк з цього міста під дубом знайшов, Його
умовляв, щоб, вернувшись, до нього зайшов… “Не
можу порушити те, що Господь наказав.” Пророк
з міста мовив: “Це Ангол до тебе послав, Щоб
ти повернувся, у домі моєму поїв.” Вернувся
посланець й за те смерть в дорозі він стрів. І
Слово нам каже: “Сам Ангол хай з неба зійде Й
казатиме інше, як Бог каже, зовсім не те, Не
вір йому. В Бозі, у Слові Його твердо стій. Не
йди ні за ким, йди за Богом у вірі твердій. Амінь. 3.04.2001р. Коли
ти не терпеливий – сядь, порозмовляй із Йовом. На
Іллю глянь, коли слабнеш у молитві чи у слові. Коли
впертий в недовір’ї – про Петра читай й Мойсея. Коли
падаєш ти низько – сядь і прочитай Ісаю. У
Даниїла навчися стійкості в Божій Любові. Лінь
проженеш, прочитавши Якова в Божому Слові. Слухай
Давидові пісні, як сум тебе знемагає. Біблія
Словом Господнім нас з усіх бід визволяє. Амінь. 3.04.2001р. Паскаль
сказав: “Земну науку Як
зрозумієш – будеш любити, А
Божу треба полюбити, Щоб
зрозуміти і нею жити.” Амінь.3.04.2001р.
Сон Де
ти подівся, брате, Рядом
тебе не бачу. Звузився
злобний круг… Я
не від болю плачу – Руки
забрав з моїх рук. Але не це головне. Отче Святий, в Своє Ім’я Брата мого заховай Освячуй
Словом й від злого Завжди оберігай. Не відпускай його руки З Руки Своєї Святої. Навіть миттєві розлуки Не допускай з Тобою. Амінь 4.04.2001р. Ви
не вірите в Ноя, й що Землю вода затопила? Як
ослиця Ваалу сказала?.. В історію Йони й кита? Ви
не вірите в Лота? Содом що й Гомора згоріли? Як
в дні Ноя і Лота було, буде так і з приходом Христа. А
згадайте дружину ви Лотову, тоже не віриш? Із
Нового Завіту нас Слово вертає в Старий. Чи
про воду з Скали, чи про манну в пустині, щоб їли. Даниїл
в ямі з левами. Три юнаки у печі огняній. Як
Мойсеєм піднесений мідяний змій був в пустині, Так
піднесли і Сина Людського у муках на хрест. Не
відкинься в невірстві. Повір Богу нині. Одягнися
в Ісуса, щоб з Ним в життя вічне воскрес. Всі
пророцтва Старого Завіту збуваються в Новім. Що
збулось, що збувається, щось ще повинно прийти. Але
збудеться все, як написано в Божому Слові. Лиш
пильнуй, щоб із Божого Слова не випав десь ти! Амінь 3.04.2001р. Раніш
ти плакав через мене, злився, В
заблудження вводив і тим гордився. Тепер
ти злишся чи не злишся – все одно, В
мені нічого вже нема твого. Я
повністю себе віддала Богу, Звернула
на святу Його дорогу. Всю
славу, поклоніння, честь, хвалу Отцю,
Сину, Духу Святому я несу! Амінь. 4.04.2001р. Посланець
прийшов волю Божу цареві звістить. Простяг
на посланця цар руку і крикнув: “Схопіть…” Рука
побіліла й відсохла його в одну мить. Сам
цар на скитальця не сміє руки піднести, Коли
ті скитальці є істинно Божі сини. Господня
правиця виконує чуда віки. Хто
любить дітей Божих – благословенний завжди. Ніхто
з нас не в праві судити, Всевишній Суддя. Та
твердо стою я у кожному Божому Слові. Бог каже: “Належить Мені
помста, відплачу Я.” Повір, не лякаю, я хочу не
помсти – Любові. В
руки Бога Живого упасти – то річ є страшна. “Не
доторкуйтесь до посланців Моїх”, - каже Ревнивий. “Не
чатуй на помешкання праведних – там охорона Моя.” Святе
Ім’я Його, але й грізне, бо Він справедливий. (1Царів 13)
Амінь. 4.04.2001р. Я
волю лиш Твою чинити хочу! В
Тобі, Тобою, Боже, я живу. Всевишній
Бог, Твоє Слово пророче, Слово
Живе, Святе я всім несу. Амінь. 6.04.2001р. Не
чіпайте мене, в мені рани Ісуса болять. Не вертайте
мене, Бог сказав: “Не вертайся назад.” Хто
відлучить мене від святої Любові Христа? Коли
Бог говоритиме, хто нам закриє уста? У
Ісусі я вмерла й родилася новим дитям. Моє
тіло для Божого Духа – посвячений храм. Я
Ісусову біль виливаю тайком в свою кров, А
для всіх я несу Славу Божу, мир, святість, Любов. Амінь. 6.04.2001р. Вивчавши
Біблію, англієць заявив: “На
сім частин я книжку Йова поділив Перша
– невипробуваний Йов, праведний, як Бог сказав, Це
–у раю Адам, що ще спокус не знав. Друга
частина – Йов спокушений упав Як
і Адам в раю в спокусі не встояв. Несе,
як Йову, більше болю і нужди. В
четвертій бачу Посередника Христа, Який
шептав: “Я б покладався на Творця.” В
п’ятій Сам Бог до Йова промовляв. В
шостій – Йов Богові сказав: “Послухом
вуха чув про Тебе я, А
нині бачу. Від всіх слів зрікаюся. В
поросі й попелі перед Тобою каюся. Я
– порох, Ти – Творець мого життя. В
сьомій частині Йова Бог востановив. Кінець
життя краще колишнього зробив.” В
любих обставинах на Бога лиш надію май, Дякуй
Йому за все і завжди прославляй. Амінь. 9.04.2001р. Холоне
в жилах кров. В
хаосі мре любов, До
хрипоти кричу – Аби
хоч хтось почув… Всевишній, тільки Ти Можеш
усе спасти. Ниць
павши, я шепчу, Молитву
цю почуй. Як
із Єгипту Ти Виводив
люд з біди. Лицем
Своїм на нас Засяй,
почуй наш глас. Прости,
очисть, омий, У
силі Духа злий, Щоб
все цвіло в Тобі. Слався
повік! Амінь. 10.04.2001р. Терпкі страждання на хресті… Нестерпні болі й муки… Святий мій Спасе, Ти – в мені, А я в Тобі навіки! Амінь.
10.04.2001р. Так,
я безумна, як Павло, Христос. І
я не хочу другою ставати. Молю
терпіння у безумстві цім до сліз, Щоб
в святості рости, і впавших підіймати. Амінь.
10.04.2001р. Один за одного молімося завжди
“З
вогнем не грайся”, - батько наставляє. Та
пальчики ті ігри обпекли. Так
Бог наш за непослух допускає, Щоб
наслідки болючими були. Суворо
глянув люблячий, та братик Підбіг
до батька у сльозах: “Прости, Прости,
він більше так не буде, татку…” Так
же і ти Бога за всіх проси. Бог
Ноя, Лота… спас і їхні сім’ї. Обітницю
нам дав: “Спасешся ти й твій дім.” Прийми
обітниці у твердій Божій вірі. Стій
твердо в Божім Слові у Живім. “…
Убити, роз’єднати, погубити…” – Все
слабше шепче сатана рідні. Серця
їх прагнуть у любові жити, Бо
Сам Господь торкнувся їх душі. Я
Богу дякую за молитви почуті, Я
славлю Бога за Його чини. Бог хоче всіх
до Себе навернути. Один за одного молімося завжди! Амінь. 16.05.2001р. сестричці Ніночці (з її розповіді) Я
сплю – не сплю, дрімаю – не дрімаю, Чи
сон то, чи видіння, я не знаю: Розкішний
стіл при білосніжній скатертині І
незнайомці за столом сидять у радості, у неземній святині. Мені
так захотілось сісти за той стіл із ними… Тут
Незнайомець підійшов, неначе б давній мій знайомий, За
руку взявши, до стола підвів, А
Сам зі мною за той стіл не сів. І
я почула голос лагідний і строгий: -“Скажи, чи над усе ти любиш Бога?”
-Пробачте, мати я, і більше
над усе люблю своїх дітей. -“А ідоли, кумири в тебе є?” -Багатство,
гроші, щоб дітей ростити, Їх
завжди мало, як без них прожити? -“А Ймення Бога призиваєш надаремно, в
суєті?” -Так,
але ж я роблю це як усі. -“А день суботній, - ти святиш його
для Мене?” -Ні,
з багатьма неділю бережу для Тебе. -“Шануєш батька, матір, - любиш їх?” -Батько
покинув…Мати – п’яна злість. Чи
можу я таких батьків любити?… -“А як “не убивай…” – Прости, так важко в світі жити Я
не могла дітей багато мати… “А не кради…” – Я при нагоді брала як усі, аби
нужди не знати. -“Чи неправдиво свідкувала ти На ближньго?” – О, Господи, прости, Були
плітки, і поговір, і осуд, Жадала
в зависті…Який бридкий я сосуд. Так
не хотілося із-за стола піти, Та
я почула: -“Гідна смерті ти.” В страху шептала:”Умирати я не хочу.” Знайомий
Незнайомець, підійшовши, глянув в очі Й
сказав: ”Сідай, а я піду за тебе…” Я
навіть не змогла сказати:”Я сама... не треба…” Його
схопили, били, катували, Кусками
шкіру й м’ясо виривали, Вінець
шипами в голову забили І
на знесиленого хрест мій возложили. Він
ніс всі мої болі, мої рани, А
серце моє рвалось до нестями, Кричала:
”Досить! Я того не хочу!” А
Він з любов’ю глянув мені в очі… “Я
ж маю бути там на тім хресті…” Його
сльоза кривава бігла по моїй щоці. -“Живи, за тебе помираю Я…” Я
знову за столом. –“Їж, - каже
хтось, - тепер ти тут своя.” Де
мій Знайомий? –“Він воскрес, Живий, Він
Утішителя прислав тобі, прийми. Ним
наповняйся, Ним палай, гори, Слухай
Його і тільки Ним живи.” “О,
Батьку! Як я дякую Тобі, За
Твого Сина, за Твій Дух Святий. Благаю,
як й мені, так й всім допоможи Побачити,
як сильно кожного з нас любиш Ти.” О,
друже, кожний, хто увірує – не вмре З
любов’ю кожного за стіл Він приведе. -“Прийдіть, знедолені, до Мене…” – Він сказав. Глянь
в Його очі, Він за тебе умирав!!! Амінь. 21.05.2001р. Світланці ( її сон) Ліс,
дорога. Ворота стоять серед лісу без стін й загород, Люди
ходять по лісі й воріт тих не всі, чомусь бачать. Ті,
хто бачить, заходять, а дехто виходить з воріт І зайти в них з облудного
лісу з любов’ю всіх кличуть. Я
зайшла в ті ворота, о Боже, не ліс це, а Рай. Моє
око такого не бачило й вухо не чуло: Святість,
мир, чистота і Любов, у веселковім сяйві той Край, Передати
не взмозі того,... лісу наче б й не було. Дивуванню
моєму не було ні меж, ні кінця. Серед
люду у білих одежах були в тім Раю, Ті,
кого не по серцю судили, а зовні, з лиця... Який
сором, що й я їх не думала бачити в Божім Краю. Вдячна,
Боже, безмежно, що в Рай Свій ворота мені показав, Що
навчив не судити нікого й нічого, а тільки любити, Що
прощати навчив, що Ісус моїм Господом став, Що
бажання мені дав, мій Боже, для Тебе лиш жити! Гляньте,
люди, ворота відкриті у Царство Отця! Не
блудіть серед лісу знеможені, спраглі, голодні, Пробудіться
від сплячки! Відкрийте Ісусу серця! Нині
стукає в кожне Він серце, допоки “сьогодні”. Амінь. 25.11.2002р. Вірою
гори зсуваються, Вірою
чуда збуваються, В
вірі любов укріпляється, Вірою
Бог прославляється. Амінь. 20.12.2001р Олечці К.
(її видіння). Стою я на горбку, внизу тече ріка, Не з чистої води, а з сірого болота. На протилежнім березі – камиш, трава... Раптом вискакують із камишів істоти. Скачуть, кривляються болотяні потвори, Рожиці корчать, наче мавпочки, мені... За ними виросли з болота, наче гори, Зі списами три велетні страшні “Дивись,людино, наша міць і сила... боїшся нас, воїнів зла і тьми?!... НІ!… Господи, я цього не просила. Господнє воїнство мені Ти покажи. Бачу – гора, висока, як скала І я на ній стою, – внизу поляна, Чиста й немов безмежний океан, Рядом гора – вершина в сяйво вбрана. Бачу
дзвіницю, куполи в хрестах, Та
чую: ”Я не в рукотворних храмах Живу,
а у очищених серцях...” Й
наповнилась людьми уся поляна. Я
на горі високій, а земля, Як
море із людей в одежах білих. Нема
вже храму, люди, як трава, Як
то пшеничне поле вже дозріле. Сяйво
пливе на них, як золотий туман з гори... “О
Господи, не бачу їх я... що це?...” “Це в славу у Мою вони ввійшли.” “Це
ж Твоє воїнство земне, мій любий Отче!” О
Боже, Тобі дякую за все. Хочу
вдягнутись в повну Твою зброю! В
Тобі, Господь мій, зможу я усе. Наповни,
Боже, до країв Собою! Два
табори на цій землі живе. В
чиїх рядах ти, друже, чий ти воїн? Що
твоє “я” по цій землі несе Темінь
болотяну, чи світло й мир Христові?! Усякою
молитвою моліться! Й
благаннями моліться кожний час! У повну Божу зброю одягніться! І
духи злоби утечуть від вас! Амінь.
10.02.2002р. Господь
давав йому життя, – Він
ближче був, чомусь, до смерті. Господь
казав: “Борись, дитя!…” Та
він не зміг в цій круговерті. Господь
забрав його від зла, Та злобні те не зрозуміли. -“Ось
ми живем, - його нема, Чом
Бог не спас його по вірі…” Чи
ж не розп’яли ви Христа? Ви
жили, а святих вбивали. Пророків
за Божі слова Живих
камінням закидали. Боже,
не залічи їм гріх, Ти
їм прости, вони не винні, Помилуй,
просвіти сліпих, Всіх
воскреси в Своєму Сині. Амінь. 11.02.2002р. Живий Христос на мене
дивиться крізь вічність, Не намальований, не
дерев'яний, а живий, Благає поглядом Він крізь
любов і ніжність: “Ти своїм блудом Мої рани
не ятри…” Амінь 26.03.2002р. |
|
||
